Завдання з мови на 26.04.17 р.
1. Перекласти текст українською.
«Другая страна»
Под небом голубым есть одна «другая» незнакомая страна. Настройтесь, что поездка туда будет полна приятными неожиданностями, и собирайтесь в путь, потому что это время — самое благодатное для посещения Иордании. Потому что весной даже пустыня превращается в мягкий зеленый ковер. И только весной здесь можно увидеть легендарный черный ирис — национальный цветок Королевства.
Путешествуя по стране, трудно выделить что-то главное, но, на мой ~згляд, самый взыскательный и искушенный турист не останется без ярких впечатлений. Уникальные археологические раскопки пораду-т любителей древности, святые места привлекут верующих со всего мира, а романтики попадут под мрачноватый магнетизм замков времен крестового похода. Приверженцы экстремального отдыха насладятся джип-сафари и ночлегом в долине Вади Рам, в окружении скалистых гор и пустыни. Фанаты глубинных погружений с аквалангом и новички дайвінга в.полной мере ощутят волшебство Красного моря в Акабе, а все, кто заботится о красоте и здоровье, убедятся, что целебные воды и минеральные соли Мертвого моря творят настоящие чудеса!
И все же подлинное сокровище Иордании — Петра! Загадочный город, о существовании которого до 1812 года ходили легенды, прославил восточное королевство на весь мир. Международная организация ЮНЕСКО внесла Петру в список шедевров мирового культурного наследия.
(Із журналу)
Підготовка до контрольної роботи з літератури на 19.04.17 р.
Жанр «Інститутка» — соціальна повість. Рік написання — 1858-1859 Тема «Інститутка»: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі. Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину. Повість «Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти. Головні герої «Інститутка»: кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар. Основний прийом композиції: Прийом антитези. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.
Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».
Композиція: експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні. Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою. Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір. Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп. Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.
Тематика. Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти. «Інститутка» характеристика Марко Вовчок змалювала повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Вона правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. «Сидимо було день при дні у дівочій та робимо», — розповідає Устина. «Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших, чуємо». Описано в повістізнущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні засоби. Так, до слова «кричить» вона добирає синоніми «репече», «дзвякотить». Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїхкріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: «Робитиму все так, як ти сама надумаєш». Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки. Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. Їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання. Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, «…з пекла, з кормиги».
Завдання на канікули з мови та літератури (27.03.17 р.- 02.04.17 р.)
Матеріал на повторення
Схема синтаксичного розбору складного речення
1. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонацією.
2. Вказати вид за типом зв’язку (безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне (з одним підрядним, з кількома), речення з різними видами зв’язку).
3. Визначити кількість частин у реченні, смислові зв’язки між ними, виділити граматичні основи у частинах складного речення.
4. У складнопідрядних реченнях визначити вид підрядного, а у реченнях із кількома підрядними — вид підрядності.
5. Пояснити розділові знаки у реченні.
6. Побудувати схему речення.
8. Розібрати кожну частину за схемою розбору простого речення (за потреби).
Схема синтаксичного аналізу простого речення
1. Указати, що речення просте.
2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.
3. Речення окличне чи неокличне.
4. Охарактеризувати речення за його будовою:
а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);
б) поширене чи непоширене;
в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);
г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).
5. Підмет, чим він виражений.
6. Присудок, його тип, чим він виражений.
7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).
8. Пояснити розділові знаки.
Зразок
Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).
1. Речення просте.
2. Розповідне.
3. Неокличне.
4. Двоскладне: поширене, повне, неускладнене.
5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.
6. Присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.
7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.
Речення для письмового розбору (розділові знаки пропущено):
І знов стрімким струмком балака балка
Цікава цокотуха весняна
Що сонце пестить землю надто палко
Що в очереті бачили русалку
І що когось вже вабила вона.
Завдання з літератури на канікули:
1. Законспектувати матеріал за твором Т. Шевченка "Назар Стодоля"
Глибоке вивчення минулого, шукання нових драматичних засобів його відтворення дали змогу Т. Шевченкові створити драму «Назар Стодоля» (1842–1843), яка стала явищем у європейській драматургії.
1. Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.
2. Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.
3. Основна думка:
а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;
б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.
4. Жанр: історична соціально-побутова драма.
5. Особливості твору: багатогранність у змалюванні характерів героїв; відтворення народних звичаїв та обрядів; поєднання народних звичаїв та обрядів; поєднання ліричного і гумористичного.
6. Конфлікт твору — соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ця доба в історії країни характеризується загостренням суперечок між козацькою верхівкою, у руках якої була зосереджена вся повнота політичної, економічної і військової влади, і рядовим козацтвом, народними масами.
7. Сюжет, композиція.
Хома Кичатий — сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя.
Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим засудженого козака, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.
Експозиція: рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.
Зав'язка: одночасне з'явлення у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.
Розвиток дії: опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі — за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.
Кульмінація: сутичка Хоми з побратимами.
Розв'язка: згода Кичатого на шлюб Назара і Галі.
Завдання з літератури з 22.02.
Написати твір-мініатюру на одну із тем (1 стор.)
1. Розуміння людського щастя в українській літературі ХVІІІ – І половини ХІХ ст.
2. Добро і зло в творчості Г.С. Сковороди.
3. Заповіт нащадкам у творчості Т.Г. Шевченка.
Завдання з мови на 01.03.
Домашня робота з української мови на 22.02.17 р.
1. Перекласти текст українською.
«Другая страна»
Под небом голубым есть одна «другая» незнакомая страна. Настройтесь, что поездка туда будет полна приятными неожиданностями, и собирайтесь в путь, потому что это время — самое благодатное для посещения Иордании. Потому что весной даже пустыня превращается в мягкий зеленый ковер. И только весной здесь можно увидеть легендарный черный ирис — национальный цветок Королевства.
Путешествуя по стране, трудно выделить что-то главное, но, на мой ~згляд, самый взыскательный и искушенный турист не останется без ярких впечатлений. Уникальные археологические раскопки пораду-т любителей древности, святые места привлекут верующих со всего мира, а романтики попадут под мрачноватый магнетизм замков времен крестового похода. Приверженцы экстремального отдыха насладятся джип-сафари и ночлегом в долине Вади Рам, в окружении скалистых гор и пустыни. Фанаты глубинных погружений с аквалангом и новички дайвінга в.полной мере ощутят волшебство Красного моря в Акабе, а все, кто заботится о красоте и здоровье, убедятся, что целебные воды и минеральные соли Мертвого моря творят настоящие чудеса!
И все же подлинное сокровище Иордании — Петра! Загадочный город, о существовании которого до 1812 года ходили легенды, прославил восточное королевство на весь мир. Международная организация ЮНЕСКО внесла Петру в список шедевров мирового культурного наследия.
(Із журналу)
Підготовка до контрольної роботи з літератури на 19.04.17 р.
Жанр «Інститутка» — соціальна повість. Рік написання — 1858-1859 Тема «Інститутка»: Зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі. Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину. Повість «Інститутка» — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти. Головні герої «Інститутка»: кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся Пани: стара поміщиця, панночка, полковий лікар. Основний прийом композиції: Прийом антитези. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.
Сюжет повісті побудований на найгострішому конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».
Композиція: експозиція — І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні. Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою. Розвиток дії — настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір. Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп. Розв’язка — Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.
Тематика. Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти. «Інститутка» характеристика Марко Вовчок змалювала повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Вона правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. «Сидимо було день при дні у дівочій та робимо», — розповідає Устина. «Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших, чуємо». Описано в повістізнущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні засоби. Так, до слова «кричить» вона добирає синоніми «репече», «дзвякотить». Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїхкріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: «Робитиму все так, як ти сама надумаєш». Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки. Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. Їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання. Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, «…з пекла, з кормиги».
Завдання на канікули з мови та літератури (27.03.17 р.- 02.04.17 р.)
Матеріал на повторення
Схема синтаксичного розбору складного речення
1. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонацією.
2. Вказати вид за типом зв’язку (безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне (з одним підрядним, з кількома), речення з різними видами зв’язку).
3. Визначити кількість частин у реченні, смислові зв’язки між ними, виділити граматичні основи у частинах складного речення.
4. У складнопідрядних реченнях визначити вид підрядного, а у реченнях із кількома підрядними — вид підрядності.
5. Пояснити розділові знаки у реченні.
6. Побудувати схему речення.
8. Розібрати кожну частину за схемою розбору простого речення (за потреби).
Схема синтаксичного аналізу простого речення
1. Указати, що речення просте.
2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спонукальне.
3. Речення окличне чи неокличне.
4. Охарактеризувати речення за його будовою:
а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);
б) поширене чи непоширене;
в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);
г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).
5. Підмет, чим він виражений.
6. Присудок, його тип, чим він виражений.
7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).
8. Пояснити розділові знаки.
Зразок
Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).
1. Речення просте.
2. Розповідне.
3. Неокличне.
4. Двоскладне: поширене, повне, неускладнене.
5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.
6. Присудок дивилась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.
7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (дивилась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'язком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкметником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.
Речення для письмового розбору (розділові знаки пропущено):
І знов стрімким струмком балака балка
Цікава цокотуха весняна
Що сонце пестить землю надто палко
Що в очереті бачили русалку
І що когось вже вабила вона.
Завдання з літератури на канікули:
1. Законспектувати матеріал за твором Т. Шевченка "Назар Стодоля"
Глибоке вивчення минулого, шукання нових драматичних засобів його відтворення дали змогу Т. Шевченкові створити драму «Назар Стодоля» (1842–1843), яка стала явищем у європейській драматургії.
1. Тема: зображення суспільного життя різних прошарків населення на Україні в XVII ст.: поет уводить читача у складний світ кичатих, які прагнуть багатства, чинів, слави навіть ціною щастя рідних дітей, протиставляючи їм світ простих українців і козаків.
2. Ідея: висміювання козацької старшини, уславлення благородства низових козаків, їх волелюбність і відвагу.
3. Основна думка:
а) викриваючи й засуджуючи антигуманний, потворний характер шлюбу з розрахунку, Т. Шевченко доводить, що сім'ю слід будувати на взаємній любові, довірі, духовній близькості людей;
б) у моральних основах народного життя Кобзар бачить силу, здатну піднести особистість до героїзму.
4. Жанр: історична соціально-побутова драма.
5. Особливості твору: багатогранність у змалюванні характерів героїв; відтворення народних звичаїв та обрядів; поєднання народних звичаїв та обрядів; поєднання ліричного і гумористичного.
6. Конфлікт твору — соціальний, який розгортається в побутовому плані на правдиво відтвореному тлі історичного минулого України після Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ця доба в історії країни характеризується загостренням суперечок між козацькою верхівкою, у руках якої була зосереджена вся повнота політичної, економічної і військової влади, і рядовим козацтвом, народними масами.
7. Сюжет, композиція.
Хома Кичатий — сотник, який вирішив збагатитися за рахунок того, що він силоміць видасть свою дочку заміж за старого полковника Молочая. Жених присилає сватів, але цьому перешкоджає Назар, якого любить Галя.
Сотник категорично забороняє дочці зустрічатися із Стодолею. Назар у розпачі. Гнат, побратим засудженого козака, вирішує допомогти горю. Друзі умовляють Стеху, ключницю Кичатого, за винагороду допомогти викрасти Галю з батьківського будинку. Кохані знову разом, вони чекають коней, щоб виїхати на постійне помешкання у Січ. Незабаром з'являється Кичатий, якому Стеха (що виявила вигідну для себе дворушність) розповіла про викрадення Галі. Виникає сутичка між сотником з одного боку і Назаром, Гнатом з іншого. Ситуація склалася на користь молодих. Хома благословляє їх на одруження.
Експозиція: рішення Хоми видати дочку заміж за полковника; очікування сватів.
Зав'язка: одночасне з'явлення у хаті Кичатого сватів і Назара; конфлікт між сотником і простим козаком.
Розвиток дії: опис народних вечорниць напередодні Різдва; рішення Гната допомогти побратиму в його горі — за допомогою Стехи викрасти кохану в батька.
Кульмінація: сутичка Хоми з побратимами.
Розв'язка: згода Кичатого на шлюб Назара і Галі.
Завдання з літератури з 22.02.
Написати твір-мініатюру на одну із тем (1 стор.)
1. Розуміння людського щастя в українській літературі ХVІІІ – І половини ХІХ ст.
2. Добро і зло в творчості Г.С. Сковороди.
3. Заповіт нащадкам у творчості Т.Г. Шевченка.
Завдання з мови на 01.03.
Перекладіть текст українською мовою, поставте, де потрібно, розділові знаки, зробіть повний синтаксичний розбір 1 та 4 речень. Інші розберіть за членами речення.
Летом рано рассветает. На небе ни тучки только вдали у самой кромки горизонта розовеет краешек /бледно/ /голубого/ шелка.
Иду степной тропинкой. Рядом только задумчивость чистая гармония рассвета и /нежно/ /тихая/ неизвестно откуда взявшаяся грусть. Кажется сам дух степи и поля заставляет меня любить эту землю быть более добрым, более умным и более человечным.
Домашня робота з української мови на 22.02.17 р.
Тести для самоперевірки
Тарас Шевченко
Біографія
Рання творчість
1. Хто говорив про Шевченка: «Він був сином мужика і став володарем в царстві духа…»?
А) І.Франко Б) М.Рильський В) М.Коцюбинський
2. Назвіть село, в якому народився Т.Шевченка?
А) Кирилівка В) Моринці
Б) Іванівка Г) Шевченкове
3. У якому році Шевченка викупили з кріпацтва?
А) 1836 Б) 1838 В) 1840 Г) 1841
4. З ким зустрівся Шевченко у Літньому саду?
А) І.Сошенком В) К.Брюлловим
Б) В.Жуковським Г) Є. Гребінкою
Тести для самоперевірки Т.Шевченко біографія
Тести для самоперевірки Т.Шевченко біографія
5. Вкажіть рік видання «Кобзаря»?
А) 1838 Б)1840 В) 1842 Г)1843
6. Який з наведених творів не відносять до ранньої творчості?
А) «Гайдамаки» В) «Тарасова ніч»
Б) «Катерина» Г) «І мертвим, і живим…»
7. До якого жанру відноситься твір «Гайдамаки»?
А) Балада Б) Поема В) Елегія Г) Сатирична поема
8. Які події покладено в основу твору «Гайдамаки»?
А) Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького
Б) Війна з турецько-татарськими загарбниками
В) Козацьке повстання – Коліївщина
Г) Похід князя Ігоря на половців
9. Що є характерним для ранньої творчості Кобзаря?
А) Інтерес до незвичайного, фантастичного
Б) Сентиментальність
В) Піднесений стиль
Г) Заклик до революційної боротьби
10. Установіть відповідність між періодами творчості та творами?
А) рання творчість 1) «Сон»
Б) період «трьох літ» 2) «Мені однаково, чи буду…»
В) період заслання 3) «Катерина»
11. Який персонаж твору «Гайдамаки» вбиває власних дітей?
А) М.Залізняк Б) І.Гонта В) Лейба Г) Ярема
12. Установіть відповідність між твором та жанром?
А) «Думи мої…» 1) балада
Б) «Тополя» 2) поема
В) «І мертвим, і живим…» 3) послання
Г) «Назар Стодоля» 4) повість
Д) «Катерина» 5) елегія
Комментариев нет:
Отправить комментарий